Озеро Марічейка

По мальовничим Українським Карпатам прокладено безліч туристичних маршрутів, кожен з яких вразить будь-якого гостя цих казкових місць. Відкриваються погляду природні картини, захоплюють уяву, надихають і дарують ні з чим незрівнянні емоції. А особливо вражаючими вважаються прогулянки до гірських озер, одне з яких – озеро Марічейка.

Маріче́йка — високогірне озеро в Українських Карпатах, у масиві Чорногора, в межах Верховинського району Івано-Франківської області. Найближчий населений пункт — село Явірник.

На східній околиці Чорногори у великому цирку північно-східного схилу гори Шурин-Гропа знаходиться ще одне досить значне за площею озеро з поетичною назвою Марічейка. Марічейка — льодовикового походження. Воно лежить на висоті 1510 метрів над рівнем моря і, на відміну від інших, оточене дивовижним ялиновим лісом і заростями гірської сосни, що оточують водну гладь. Дрібна ванна його витягнута в меридіальному напрямку і з усіх боків, особливо з півдня і півночі, заростає осокою. Площа дзеркала вільної води понад 10 тисяч квадратних метрів, але глибина не перевищує 0,8 метра. Крізь тонкий шар чистої прозорої води добре видно рівне замулене дно.

З північного сходу озеро оточено дугою, прорізаною руслом повноводного струмка, який витікає з озера і йде по крутому, зарослому густим ялиновим лісом схилу в глибоку долину річки Погорільця. Вода в озеро надходить із численних джерел біля підніжжя південно-західного схилу, покритого величезними брилами породи. У минулому Марічейка була, очевидно, дещо більшим і глибшим озером. Прогресивне зниження рівня глибини викликано ерозією струмка.

Вважають, що озеро назвали на честь сміливої дівчини Марічки. В неспокійні далекі часи, коли Україну неволили загарбники, жила собі дівчина Марічка, наречена чабана Івана. Одного разу йдучи на побачення до свого коханого помітила вона ворогів. Слізно благала вона нареченого: — Біжи, врятуй наших рідних, попередь їх про небезпеку, а я не встигну вже.

Ніяк не хотів лишати дівчину саму парубок. Але й не попередити не міг, залишивши весь народ на неминучу смерть. Чекала нелюдів Марійка з гордо піднятою головою. Не зійшла вона зі шляху, не ховалася долинами чи кущами, а вирішила відвести біду від села, завести злодіїв в хащу лісу. Замордували дівчину злодії, не пожаліли її молодості. Затрусило землю, піднявся вітер, дощ не припинявся кілька годин, зрушилися з місць височенні гори, посипалося на голови загарбників каміння, від страшної ваги якого утворилося провалля. Знайшли у ньому свій кінець усі загарбники. Геройськи загинула і захисниця гуцульського племені Марічка. Море сліз виплакав за нею Іванко, з них і народилося красиве і величне озера Марічейка.

Чи справді так було, чи лиш люди говорять ніхто зараз вже не згадає.

Але озеро з давніх часів приваблює своєю красою людей. Тягнуться люди до чудернацького озера, щоб гарно провести час, освідчитись в коханні, чи вдало відпочити.

До озера можна дістатися багатьма стежками, які щільно оповивають озеро. Стежки перетинають два висотні пояси: пояс чистих смерекових лісів, приурочений до помірно-холодної термічної зони, який піднімається до висоти 1500 м над рівнем моря та субальпійський пояс, що знаходиться в холодній термічній зоні на висотах до 1800 м над рівнем моря. Зарослі вільхи сірої зустрічаються майже на всій протяжності стежки в долині річки Погорілець, переходячи в чисті смерекові насадження по обох берегах вверх по схилах долини. Поширеними у смерекових лісах є такі види трав’янистих рослин: квасениця, чорниця, шафран Гейфеля, папороть Ліннея та інші. Рослини, занесені до Червоної книги України представлені арнікою гірською, сольданеллою карпатською, майже всіма видами тирличу.

Тваринний світ Чорногірського масиву має специфічний комплекс бореально-тайгових і гірських видів хребетних, які не зустрічаються на прилеглих територіях. Тут можна зустріти аборигена карпатських гір – ведмедя бурого, який є видом, що занесений до Червоної книги України. Такими ж видами є саламандра плямиста та горіхівка. Особливий інтерес представляють ендемічні види, які зустрічаються тільки в Карпатах. До них належать: глухар карпатський, тритон карпатський, білка карпатська, дятел білоспинний, полівка снігова. У лісовому поясі зустрічаються: олень благородний, козуля європейська, кабан дикий, лисиця, вовк, заєць-русак. В річці Погорілець водяться форель струмкова, гольян, голець.

Здійснивши туристичну прогулянку до озера Марічейка, можна набратися яскравих і приємних вражень на довгий час. Панорама, що відкривається - це дивовижне, красиве видовище: де картини природи, швидко змінюють один одного. Щедрі килими альпійських і субальпійських рослинності, що вистилають їх схили, неподалік гордо виступають віковічні лісові насадження. Побачивши таку картину одного разу, її вже неможливо забути ніколи, тому для всіх, хто віддає перевагу екологічному туризму подорож до озера буде безцінним досвідом, який приємно доповнить відпочинок, подарує найяскравіші емоції та враження.

http://www.karpaty.ua

UA RU EN


смт. Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, Україна

 

Email: info@vverhovynu.com